Аденоїди – це патологічне розростання лімфоїдної тканини глоткового мигдалика. Захворювання може розвиватися в будь-якому віці, але, в основному, воно діагностується у дітей дошкільного віку.

 За своїми розмірами аденоїдні вегетації бувають:
???? аденоїди 1 ступеню (лімфаденоїдна тканина закриває приблизно до 1/3 хоан – отворів, які з’єднують порожнину носа з глоткою);
???? аденоїди 2 ступеню (закриває приблизно 2/3 отворів);
???? аденоїди 3 ступеню (закрито понад 2/3 просвітів).

Для діагностики ступеня гіпертрофії пацієнту проводять ендоскопічне обстеження носу та носоглотки, це дозволяє побачити мигдалик як лікарю так і батькам маленьких пацієнтів.

 Ускладнення аденоїдних вегетацій:
???? Рецидивуючі отити;
???? Рецидивуючі бронхіти (майже кожен нежить ускладнюється бронхітом чи трахеїтом). Це виникає за рахунок того, що слиз, який утворюється на поверхні мигдалика під час сну затікає в дихальні шляхи і інфекція потрапляє до трахеї та бронхів.
???? Формування аденоїдного типу обличчя. Якщо дитина спить із відкритим ротом і не може нормально дихати, у неї не розвивається верхня щелепа і неправильно формується прикус, а зуби ростуть криво і негарно. Навіть якщо дитина буде носити корегуючу пластинку (капу, брекети) декілька років поспіль, це не допоможе;
???? Часті респіраторні інфекції та риносинусити.
???? Постійно страждає центральна нервова система: у дитини з’являється головний біль, погіршення пам’яті, уваги, успішності, неуважність, підвищена розумова і фізична стомлюваність, неправильний прикус.

Так лікувати чи видаляти аденоїди?
Якщо після курсу консервативного лікування дитина вільно дихає носом як вдень так і уві сні, та при ендоскопічному огляді носоглотки аденоїдні вегетації не мають ознак запалення (І ступінь) то такий мигдалик не видаляється.

Якщо після курсу консервативного лікування аденоїдні вегетації мають ІІ-ІІІ ступінь, або пацієнт має ускладнення які викликані гіпертрофією мигдалика то перевагу слід надати хірургічному лікуванню.

☎️ 0678473865 – Мудрий Олексій Олександрович